Іще одна думка про розвиток ЛРУ

В.Марценюк, UT8NV М.Вінниця.

Підтримуючи досить виважені пропозиції В.Боброва, ut3uv, відносно покращення (оздоровлення) діяльності ЛРУ, викладенні в матеріалі „Моє бачення розвитку ЛРУ”, хочеться нагадати, що згадане в першій частині його статті «тезисное видение развития нашей организации» у свій час вже пропонувались, перед грудневою конференцією 2008 року. Ці тезові пропозиції викладені в моїй статті під назвою «Ліга радіоаматорів України та програмні засади її діяльності”  були опубліковані в №16 газетыРадіоінформ”, а також на сайті uarl.com.ua. Результат розгляду цих тез відомий – вони були просто проігноровані. Єдине, що частково запозичило для реалізації керівництво Ліги з тих пропозицій, це виготовлення посвідчення члена ЛРУ, яке за інформацією окремих учасників Ради ЛРУ, передано в регіони для вручення. 

Спробую іще раз нагадати суть вищезгаданих тез:

=Для того, щоб спробувати ініціювати початок процесу підготовки до планових ротацій кінця 2008 року у цьому напрямку пропоную розглянути та обговорити проект деякої пілотної програми оздоровлення діяльності  ЛРУ на період 2009-2010 року. Цю програму я можу без будь-якої компенсації і претензій на авторство (чи лідерство) запропонувати тій команді радіоаматорів, котра дійсно має відповідний потенціал та бажання для її впровадження. Звичайно, що  деталі програми можуть уточнюватись, змінюватись, може бути запропонована навіть зовсім інша програма, а ще краще, якщо їх буде декілька і це дозволить оголосити конкурс.

Основні тези пілотної програми:

1. Підготувати та провести заходи щодо підвищення престижності звання «член ЛРУ», для чого провести в 2009 році перереєстрацію членів Ліги відповідно до вимог Статуту (письмова заява з датою вступу, розгляд на Раді з фіксацією в протоколі) і з святковим врученням  членського квитка (можна і емблеми ЛРУ). Виготовлення спеціальних квитків та значків емблем забезпечуються реєстраційним внеском (вноситься за бажанням існуючого члена Ліги, без такого бажання будуть видаватись тільки прості членські квитки). Новим членам Ліги при вступі додатково видається апаратний журнал та комплект радіоаматорської літератури (теж за рахунок дещо більшого реєстраційного внеску). Ввести відзначення дипломами та грамотами ювілеїв членства в ЛРУ (5, 10,15,20,25, 30 років), відзначення грамотами почесних членів відділень (більше 30 років членства в ЛРУ), тощо.

2. Провести в 4 кварталі 2009 року радіоаматорський симпозіум на тему «Радіоаматорство – двигун світового наукового прогресу». На симпозіумі можна розглянути наступні напрями: ЕН-антени та магнітно-торсійний зв’язок; теорія і практика цифрової передачі даних та кодування; теорія і практика КХ та УКХ антен; практика аматорських розробок трансиверної техніки; ретрорадіо; інше. Симпозіум можна провести на базі Вінницького національного технічного університету за ініціативи ЛРУ та редакції газети «Радіоінформ».

3. Розробити документацію, поставити на виробництво та виготовити малосерійну партію, наприклад, з 20 екземплярів однодіапазонного недорогого трансивера початкуючого радіоаматора 3-ї категорії (з введенням нової редакції Регламента). Трансивер розробити і виготовити за рахунок кредиту взятого підрядником під гарантію ЛРУ.  Реалізація трансивера проводиться тільки членам ЛРУ.

4. Розробити програму «Шкільний трансивер» та внести пропозиції по її фінансуванню і впровадженню у відповідні міністерства та комітети Верховної Ради.

5. Розробити типовий Статут та заснувати підприємство «Експерементальний комерційний радіоклуб» за принципами викладеними в статті В.Я.Кірсея «Комерческие радиоклубы». Місце заснування та статутний внесок ЛРУ визначити ініціативно.

6. Завершити прийняття нової редакції Регламенту та розробити заходи для навернення «радіопіратів» до ліцензованої роботи в ефірі.

7. Розробити заходи щодо припинення порушень при проведені чемпіонатів України, можливо, наприклад, шляхом попередньої реєстрації учасників та атестації їх робочих місць, або вибіркового контролю в процесі Чемпіонатів. Доопрацювати положення про відкриті очні та заочні чемпіонати і забезпечити висвітлення їх проведення в засобах масової інформації.

8. Провести обговорення та внести відповідні зміни до Статуту ЛРУ у частині проведення конкурсної програмної ротації керівних органів.

9. Відпрацювати процедуру підготовки та випуск радіоаматорської літератури за замовленнями ЛРУ, підготувати план випуску на 2010 рік.

10. Розробити форми та організувати заходи участі представників радіоаматорського руху у виборах депутатів місцевих рад. 

Пропоную всім зацікавленим радіоаматорам, котрим не байдужа доля радіоаматорського руху на Україні, прийняти активну участь у обговоренні проблеми, в тому числі на регіональних «круглих столах». =

А тепер дещо про реалізацію викладених тез. Відносно часткової реалізації першого пункту тез, я вже на початку цієї статті виклав відому інформацію. Другий пункт тез теж реалізовано, проте тільки за моєю ініціативою і при практично повному ігноруванні цього заходу керівництвом Ліги. Є окремі зрушення в реалізації пункту 9, однак знову ж тільки за ініціативою окремих членів ЛРУ, в тому числі за сприяння редакції газети „Радіоінформ”.

Відносно ж інших пунктів викладеної програми – то, незважаючи на порівняно невисоку складність їх реалізації, віз, як кажуть і нині там. В той же час реалізація тез пункту 7, напевно дозволила б виключити з розгляду ті питання порушень, що виникли на Раді ЛРУ. 

І дещо з вищезгаданої статті В.Боброва: Но мы не будем национальной организацией, пока областные подразделения ЛРУ Херсонской, Винницкой, Черниговской, Кировоградской, Киевская область, Республика Крым и другие – юридически не зарегистрируются в областных управлениях юстиции”.  Так от розуміючи необхідність вирішення цього нагального питання розвитку ЛРУ, я розробив Статут Вінницької обласного товариства радіоаматорів, та виніс його на обговорення обласної конференції радіоаматорів 21 листопада 2009 року.. Не буду деталізувати процес обговорення, якого по суті не було, та згадувати прізвища і позивні досить відомих радіоаматорів, що практично своєю не регламентною поведінкою його зірвали. В той же час ці ж радіоаматори, звичайно на словах, дуже вболівають за чистоту радіоаматорства, виступаючи з рекомендаціями обмежити підвищення категорій, тільки тому, що претенденти не працюють цифровими методами зв’язку. В той же час, такі обмеження явно призведуть до того, що, враховуючи повну відсутність державної підтримки молодіжного радіоаматорського руху (на відміну від Росії), в українському ефірі скоро буде взагалі нікому працювати.

     Примітка автора: перед розміщенням на нашому сайті  цей матеріал було попередньо надіслано на офіційний сайт ЛРУ, де розміщена вищезгадана стаття В.Боброва.  Жодної реакції, як і слід було очікувати. Так що про відкритість сайту uarl.org.ua  для рядових членів ЛРУ поки що годі і мріяти. Судячи з усього, з сторінок цього сайту можуть звертатись до радіоаматорської спільноти тільки „почетные члены”, іншим же зась.