Меморіал „Винахіднику радіо - 190 років”

Міжнародний захід проводиться ГО "Вінницький обласний спортивно-технічний радіоклуб", Україна. Початок - 8 липня 2016 р. в 00:00 UTC, завершення: 23 липня 2016 р. в 23:59 UTC. Види модуляцій:  CW, SSB, DIGI (RTTY, PSK31, PSK63, PSK125). Діапазони: 160 м, 80 м, 40 м, 30 м, 20 м, 17 м, 15 м, 12 м, 10 м. До участі у меморіалі запрошуються радіоаматори усіх країн світу.

Усі радіоаматори проводять зв'язки із 9-ма спеціальними станціями, які працюватимуть в честь пам'яті Малона Луміса (21 липня 1826 р. - 13 жовтня 1886 р.), який за історичними джерелами був винахідником радіо. Повторні зв'язки дозволені із кожною спеціальною станцією на різних діапазонах та різними видами модуляції. Максимальна кількість звязків з одним спеціальним позивним становить: 9 діапазонів * 3 види модуляції = 27 QSO.

Підгрупи конкурсу на призи меморіалу: MIX; CW; SSB; DIGI (всі види).  При цьому з кожною спеціальною станцією зараховується лише по 1 QSO цифровими видами на кожному діапазоні.

Визначення переможців: максимальна кількість QSO з спеціальними станціями. При рівній кількості зв'язків, перевага надається тому, хто раніше провів останній зв'язок. Кожен має право брати участь у заліку одразу усіх підгруп конкурсу. У разі, якщо претендент займає більше одного призового місця в різних підгрупах (MIX, CW, SSB, DIGI), то в плакетці відзначаються зайняті місця в підгрупах, а призове місце переходить претенденту рангом нижче.

Нагородження: "плакетки" - перші- треті місця в підгрупах; електронні дипломи усім учасникам із Європи,  які проведуть 50 QSO із спеціальними станціями, а також усім учасникам із інших континентів, які проведуть 15 QSO.

Нагородження радіоаматорських станцій Вінницької області (Україна) проходитиме за окремим заліком: "плакетки" - перші- треті місця - за найбільшу кількість зв'язків; електронні дипломи усім учасникам із Вінницької області(Україна),  які проведуть 25 QSO із спеціальними станціями. Також плакетки отримають три кращих оператори спеціальних станцій.

Звіти не потрібні. Визначення переможців буде проведено шляхом аналізу апаратних журналів спеціальних станцій. Рейтинг станцій (ТОПи) буде оновлюватися один раз на добу на сайті www.loomis.ho.ua

 

 

 

Малон Луміс – винахідник Радіо

 

 Підготував В.Марценюк (UT8NV)

 

Mahlon Loomis народився 20 липня 1826 року в місті Oppenheim, штат Нью-Йорк. Був четвертою дитиною у сім’ї з девяти дітей. Батько Натан Луміс був професором місцевого коледжу і засновником Американського національного Альманаха. У 1848 році Малон вивчав зуболікування в Клівленді. У 1849 році він вже мав практику дантиста, а потім працював подорожуючим дантистом. Після одруження в 1856, Малон Луміс заснував власну практику у Вашингтоні, штат Дакота. Пізніше, коли дружина залишила його він переїхав у місто Terra Alta штат Західна Вірджінія, наслідуючи майно брата Джорджа, що знаходилось там.

У 1859-60  роках Loomis почав експерименти з використанням електричних процесів. Першим застосуванням були досліди з прискорення росту рослин. Цього досягалось за допомогою двох металевих тарілок з'єднаних з електричними  батареями. У цей же період Mahlon зацікавився використанням електричних зарядів, що отримувались верхніх шарів атмосфери за допомогою "повітряних куль", які піднімались вверх несучи металеві дроти. Спочатку Малон планував використовувати це природне джерело електрики для заміщення батарей в телеграфних лініях зв’язку. В ряді літературних джерел відзначається, що це було практично досягнуто в телеграфній лінії довжиною біля 400 миль.

Пізніше, ґрунтуючись на експериментах в цій області, Mahlon виявив, що "повітряна куля", послана вгору на металевій проволоці, буде  впливатиме на зміну електричного потоку у металевому проводі іншої "повітряної кулі", який знаходиться на деякій відстані від першого "кулі". Це направило його на шлях розвитку цього процесу з подальшою розробкою системи безпровідної телеграфії для передачі сигналів на значні відстані.

У Бібліотеці Конгресу США зберігається особистий журнал Loomisа. Запис датований 20 лютого, 1864 року говорить: "Я впродовж років рухався до вивчення процесів телеграфних комунікацій, які можуть здійснюватись через океан без будь-яких дротів, а також від пункту до пункту на Землі, також обходячись без дротів”.

За деякими джерелами перший зв’язок був проведений у жовтні 1866 року. Інші джерела говорять про жовтень 1868 року, коли  були запущені дві "повітряні кулі" на двох вершинах Блакитних Гір Ridge в Графстві Loudon, штат Вірджінія. Використовувався мідний дріт для утримування "повітряних куль". Відстань між вершинами склала 14 миль. Цей експеримент відбувався в присутності сенатора з Канзасу Сэмюэла Помероя й конгресмена з Огайо Джона Бінгама.

Від однієї гірської вершини Малон направив вгору "повітряну кулю", низ, якого, був покритий тонкою мідною марлею, до якої був прикріплений відрізок мідного дроту. Він під’єднав цю апаратуру до гальванометра, який іншим кінцем схеми з'єднався із землею. Після підключення гальванометр одразу ж показав проходження струму! Потім Луміс встановив ідентичне спорядження для передачі на іншій гірській вершині на відстані 14 миль. Коли Малон торкався дротом від "повітряної кулі" на декілька  секунд до заземлення, то цією дією зменшував напругу заряду стратосфери і знижував рівень відхилення в гальванометрі, під’єднаному до іншої "повітряної кулі" в першому розташуванні. Інколи виникали проблеми з такою системою зв’язку. Коли одна з "повітряних куль" знаходилася на неправильній висоті, то система могла не працювати. Це наштовхувало Loomisа на припущення, що  існують різні області в атмосфері, і залежно від того, в якій області ви знаходились, то зв’язок працював би, чи ні.

Після цієї демонстрації процесу телеграфування без проводів Лумис в подальшому застосував замість проводів у якості антен постійні сталеві радіощогли. Є деяка невідповідність відносно відстані в різних записах, які існують, проте в картинці, яку намалював сам Mahlon Loomis, згадано саме 14 миль. Цей і інші малюнки та особисті записи є у файлі, що знаходиться у  Бібліотеці Конгресу США.

Малон Луміс 30 липня 1872 року одержав патент США №129971 під назвою "Поліпшення в телеграфії" на бездротовий зв'язок. У деяких параграфах патенту Луміса обговорюється процес проходження "електричних вібрацій або хвиль по планеті", розглядаються принципи резонансу, а також згадується термін скорення "коліс природи".

1869 року сенатор Чарльз Sumner представляє в Сенаті США  "Біль про повітряну телеграфію". Він запросив 50 тисяч доларів на запровадження "Компанії повітряної телеграфії Луміса". Біль був модифікований і проходив слухання в Сенаті ще раз в 1873 році. І, хоча президент Грант навіть підписав закон про фінансування компанії, воно внаслідок громадянської війни так і не було відкрито. У 1870 році Малон Луміс здійснив зв’язок між двома суднами на Чезапикській бухті, на відстані двох миль. Пізніше у 1870-х ним були забезпечені надійні комунікації на відстані понад 20 миль. У 1880 році він налагодив постійний зв’язок в місті Terra Alta між подорожньою станцією і аптекою.

Loomis так писав про свій Винахід:

"Я знаю, що я розцінююсь як дивакуватий, можливо як повний дурень, і відносно останнього, можливо я такий і є, бо я не зміг відкинути цю річ повністю.... Однак я не лише виявив новий світ, але і засоби, щоб вторгнутися в нього. Моя компенсація - бідність, презирство, зневага, забуття. У віддаленому майбутньому, коли можливості цього відкриття будуть більш повно розвинуті, громадська увага буде спрямована його авторові, і конгресові записи поставлятимуть безперечний доказ, що честь відкриття  належить мені".

 

Вклад Loomisа:

1. Вперше використано в комплекті антену з системою заземлення.

2. Вперше здійснена експериментальна передача телеграфних сигналів без проводів.

3. Вперше використанні повітряні кулі, щоб підняти вгору дріт антени.

4. Запропонована перша вертикальна антена (сталева лозина, що монтувалась на вершині деревяної вежі).

5. Запропоновано формулювання ідеї хвиль, що поширюються в різні сторони від антени.

6. Отримано перший патент для організації безпровідної телеграфії.

 

Малон Loomis помер 13 жовтня, 1886 в місті Terra  Alta, де він є похованим  біля Західного Віргінського шосе. На кладовищі є могильна плита з написом:

=Тут похований Dr.Mahlon Loomis, посилач перших повітряних сигналів, 1866-73, піонер з безпровідної телеграфії. Сигнали було послані на 14 миль, використовуючи "повітряні кулі", що тримались мідними дротами. Запатентовано в 1872 році. Компанія зареєстрована Конгресом у 1873 році.=

 

Відкриття Малоном Лумісом процесу передачі сигналі через ефір (а іншими словами, відкриття Радіо) відбулося більш ніж за двадцять років до дослідів Генріха Герца (1888 рік, дальність передачі становила 20 сантиметрів) і близько тридцяти років до демонстрації винаходів Ніколи Тесла (1893 запатентував передавач, 1895 запатентував приймач), Попова (1895 рік, дальність передачі становила 64 метра) і Марконі (1896 рік, дальність передачі становила близько 9 миль - десь 14 кілометрів).

 

Відомі інші патенти Малона Луміса.

1854: Штучні Зуби від Фарфору.

1881: Конвертований Саквояж.

1881 листопад: Закріплення до коміра.

1886 березень: Електричне удосконалення термостата.

 

 

 

Історичні джерела:

1.American Treasures of the Library of Congress

2. http://www.smecc.org/mhlon_loomis.htm Mahlon Loomis - First Wireless Telegrapher

3. Appleby, Thomas 1967. Mahlon Loomis Inventor of Radio. Thomas Appleby 145 pages. ASIN: B0006BQ1TC

4. Anton A. Huurdeman (2003). The Worldwide History of Telecommunications. John Wiley & Sons. p. 200. ISBN 978-0-471-20505-0.

5. Shaw, E. C. (1979). DX-ing according to NASWA. Liberty, Ind: North American Short Wave Association.

6. Patent # 129,971 dated July 30 1872 issued to Mahlon Loomis

7. "How Radio Grew up" by Robert H. Marriot Radio broadcast Dec. 1925

8. Radio Theory and Operating by Mary Texanna Loomis (1925)

9. "Wireless Pioneer in Virginia" by Theodore M Hannah Virginia

10. Cavalcade volume 12 #3 winter 1962-63

11. "Inventor of Wireless Telegraphy" New England Magazine by G. Loomis Volume 24, 1901, page 145+

12. "Loomis Bills" from Association of Lynchburg General electric Engineers COMMUNICATOR December 1965

13. "Man Before Marconi" QST , by J.B. Lebo QST Aug 1948 pages 42-44

14. Dictionary of American Biography Page 399-400

15. "Sparks Journal" Vol. 2, No. 1 - 1978. Published by The Society of Wireless Pioneers.