Спростування

Як позбутись учительки: майстер-клас директора школи

Віталій Ярош

5 жовтня 2016 року у одному із чергових номерів газети РІА з’явився матеріал під назвою «До цієї вчительки діти ходити не будуть”. В анонсі статті під назвою „Шкільні розбірки” написано: „Батьки не пускають дітей на урок вчительки Віталії Марценюк. Кажуть, вчителька б’є та принижує дітей. Сама вона пройшла атестацію, а дирекція школи позитивно характеризувала молодого педагога. Щоправда, було це навесні, тепер ситуація змінилася”.

Вищеназвану статтю у газеті РІА-Вінниця підготував журналіст газети Віктор Скрипник. На запитання вчительки заданої йому по телефону, чому матеріал в газеті викладений однобоко, він відповів майже тією ж фразою, яка наведена у фіналі статті „Намагання почути думку з цього приводу самої вчительки не дали бажаного результату. В день приїзду в школу, вчительки не було. ЇЇ номер, який надали у школі, на жаль, не відповідає”.

Звернемо увагу на фразу „...номер, який надали у школі,...не відповідає”. Чомусь журналіст не звернув увагу на той момент, що номер йому спеціально надали спотворений, щоб матеріал у газеті був викладений ним саме в такому однобокому спотвореному вигляді. Та „кумпанія”, яка організувала приїзд журналіста газети РІА в школу, на той час вже мала певний досвід того, що висвітлення інформації противної сторони не дуже позитивно характеризує ініціаторів цього виклику (це було у випадку аналогічних звернень до газети „33-й канал”, до програми „Абзац” на „Новому каналі”, до програми „Стосується кожного” на каналі „Інтер”).

Але усе по порядку. Стаття Віктора Скрипника розпочинається із фрази: „У селі Яришівка Тиврівського району батьки вирішили не пускати своїх дітей, учнів 7-8 класів, на уроки української мови, які проводить учителька В.Марценюк. Парадокс ситуації в тому, що директор і завуч школи зайняли позицію батьків учнів, хоча не так давно, у квітні нинішнього року, вони успішно атестували вчительку...”. Дійсно, незаангажованому читачу, котрий почув цю історію, викладену тільки однією стороною конфлікту, така ситуація може справді показатись парадоксальною.

Однак нічого парадоксального у цьому немає – фактично аж до початку червня 2016 року ніякого конфлікту у школі не було. А розпочався він із того, що директор школи Яцухно Наталія Іванівна вирішила відібрати у педагога із трьома вищими освітами (два дипломи спеціаліста та диплом бакалавра) частину ставки вчителя української мови і літератури у 2016-2017 навчальних роках для своєї протеже Анастасії Молєвої. Парадокс ситуації іще в тому, що правові підстави для таких дій були повністю відсутні внаслідок відсутності у цієї протеже відповідної освіти. Однак, хіба це підстави, коли, судячи з усього, присутня явна зацікавленість у здійсненні таких дій.

Але розпочнемо все з початку. У 2012 навчальному році на практику у сільську школу прийшла молода вчителька і, в подальшому, за направленням Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу, з дипломом бакалавра вона розпочала там працювати на посаді вихователя групи продовженого дня. Через певний час директор школи запропонувала тій вчительці підвищити свою кваліфікацію шляхом отримання другої освіти вчителя української мови і літератури, враховуючи ту обставину, що на цій посаді працює вчителька-пенсіонерка і вона, напевно, скоро її звільнить. Молодий педагог закінчує заочно на платній формі Вінницький педагогічний університет, отримує диплом спеціаліста з початкової освіти та практичного психолога. На підставі цього диплому, знову ж таки на платній основі, протягом наступних двох років навчається у Тернопільському педагогічному університеті, де отримує диплом спеціаліста з української мови, літератури та зарубіжної літератури.

І усе, поки що, було добре. Молодій вчительці навіть дають частину ставки української мови і літератури у двох класах, вона готує своїх учнів до участі у районних олімпіадах, де вони отримують призові місця (з цього приводу нею навіть отримана грамота районного відділу освіти). Сама вчителька проходить позачергову атестацію на другу категорію за що нагороджується грамотою керівництва школи з такими словами: „За творчість, ініціативність, наполегливість, сумлінну працю в освітянській галузі, сміливість, оптимізм, завзятість у досягненні мети, за волю і уміння знаходити правильні рішення. За прагнення до самовдосконалення, досягнуті результати та вагомий особистий внесок у справу навчання та виховання підростаючого покоління”.

Зверніть увагу, шановні читачі, ця грамота була вручена молодому педагогу 27 травня 2016 року на відкритій лінійці школи по завершенню навчального 2015/2016-го року. На цій лінійці були присутні і ті батьки учнів школи, які в подальшому дивним чином вирішили „не пускати дітей на урок до вчительки...”, тому що вона б’є та принижує їхніх дітей. Виявляється, вони на той момент „ні сном, ні духом” не знали про побиття та приниження своїх дітей, бо інакше повинні були б криком кричати та зірвати вручення тієї грамоти?!!!

Так, на той час вони про це не знали, однак доволі швидко їм роз’яснили їхні права і вони прозріли та стали писати численні заяви із вимогою звільнити вчительку. Чому ж це сталось - запитаєте ви? А сталось тому, що директор школи Яцухно Н.І. вирішила позбутись неугодного вчителя і вирішити свою, явно корупційну, задачу щоб на місце вчительки-пенсіонерки, яка зібрались остаточно йти на пенсію, щоб доглядати онука, взяти не спеціаліста із трьома дипломами, а студентку одного із вузів Вінниці. Для цього вона скористалась неадекватною поведінкою одного із учнів 7-го класу Віктора Гринчака та запросила до себе його бабку Шмирко Ніну Іванівну. Ото разом, вони написали та зареєстрували у шкільному „Журналі звернень громадян” заяву бабки з вимогою розібратись із свавіллям учительки, яка, „ледве не розбила голову” та занижує оцінки її онуку.

І це йде мова про учня, поведінку якого так характеризує на педраді керівник його класу:

„Там дитину портить сім’я. ......Він знахабнів. Він у мене на уроках нахабно себе веде. Я представляю, як він на других. Як він на других уроках себе веде – мені діти розказують. Діти є діти. Не то, що вони мені долажують. Просто я з ними бесідую. Він себе веде не тільки у мене нахабно”. А от що там же було сказано відносно „заниження оцінок”: „Йому байдуже, там іде то, що йому все байдуже. Защіта типу в нього є, тіпа криша. Я не знаю, яка та криша і до чого вона його доведе. Но то що вона його довела, що він завалив усі уроки по літературі. Не старається, не підходить, не інтересується, йому байдуже…”.

В подальшому до справи активно підключився юрист Тиврівського відділу освіти Бородаєвський Ігор Юліанович, який запевнив директора школи, що вони прокатають вчительку по повній програмі (фрагмент розмови по телефону). Цей юрист, замість того, щоб захищати педагогічного працівника від протиправних дій директора школи та в подальшому від таких же дій організованої нею групи батьків учнів школи, розпочав свою діяльність із роз’яснення цим батькам прав їх дітей, немов би, порушених вчителькою. Це роз’яснення він провів на засіданні комісії, яка була проведена 8 червня 2016 року за наказом директора школи Яцухно Н.І. за підставою „можливого порушення трудової дисципліни педагогічним працівником”.

От що пояснює І.Ю.Бородаєвський з цього приводу на засіданні суду у справі спростування недостовірної інформації за позовом вчительки до бабки учня. На запитання представника позивачки „....Я й запитую, чому це сталося так, що саме після того, як комісія, за участю Ігоря Юліановича, в тому числі, роз’яснила батькам, а це було 8 червня, коли давно закінчились заняття, що права їх дітей порушені, почали з’являтись заяви? Чому це сталося саме так після того, як комісія роз’яснила батькам?” На це пан Бородаєвський відповідає: „Моя думка, тому що після цього включився механізм (!!!) коли батьки побачили, що проводиться перевірка відповідного звернення громадян, коли мав бути тільки один представник батьків, і тоді розпочали сходитися батьки. І почалася там перевірка і почали діти говорити про ті факти, які мали місце....”

Ось такий спектакль безпрецедентного спотворення засад морально-етичної сторони навчально-виховного процесу розігрався з використанням малолітніх акторів у сільській школі села Яришівка. Які тут можуть бути сумніви в організації цього дійства зацікавленими особами?!!! І це відповідь на запитання, яке із самого початку написання статті «До цієї вчительки діти ходити не будуть” виникло у журналіста Віктора Скрипника - чому „...директор і завуч школи зайняли позицію батьків учнів”?!

Детальніше про конфлікт у школі села Яришівка можна прочитати за адресою: www.radioinform.vn.ua/noviny/safari.html